В кузні

Категорія: Золотые руки (профессии) Опубліковано: Понеділок, 29 січня 2018 Автор: Юлия

От і розходяться сутінки чорні,

Молот вистукує ближче, дзвінкіш,

Світиться в горні, жевріє в горні

Біло-сліпучий гарячий леміш.

От і снується спокійна розмова,

Скручені круто, димлять цигарки,

Пада з ковадла десята підкова,

Гублячи синьо-прозорі зірки.

Дихають жаром важкі лопати,

Світлом багровим одсвічує плуг.

Є що косити і є що копати,

Є що орати – поле навкруг!

Із емтеесу підкотить тритонка

- Здрастуй, шофере!

- Здрастуй, коваль! –

Дзенькає молот високо і тонко,

Можна – підкову, а можна й деталь.

В ранки погожі і в сутінки пізні

З димної кузні клекіт гуля,

Може скувати мости залізні

Жилава, дужа рука коваля.

Щоб по мостах наша молодість зорна

Йшла до плугів у світанковий час,

Сяючи світлом з кузнечного горна,

З того, що в кузні артільний у нас!


Андрій Малишко

 

Перегляди: 489

Login Form

БЕЗПЕЧНО ДЛЯ ДІТЕЙ