Балада про художника

Категорія: Золотые руки (профессии) Опубліковано: Понеділок, 29 січня 2018 Автор: Юлия

Один художник приїжджав

До моря на етюди.

І шторм гримів на сто октав,

І він той шторм намалював,

І дивувались люди.

Його картина обійшла

І виставки, й музеї.

Неждано слава немала

Крилом торкнулася чола,

А він – не звик до неї.

Він звик до праці і думок,

А тут, як грім із неба,

Відсіль – дзвінок, відтіль – дзвінок,

І він – майстерно на замок,

Бо скрізь бувати треба.

І він ходив, і він встигав,

Його усюди ждали.

Він мав сто сот нагальних справ,

Він щедро лаври пожинав,

А друзі – малювали.

Художник бачив, як вони

Красиво і розкруто

Ішли до тої глибини,

Сягали тої тайни,

Що він не зміг сягнути.

Він ревнував і лютував,

Він зачинявсь до ранку,

Він малював і шматував,

Він над полотнами ридав, -

Чолом – в етюдну рамку.

Микола Луків

Перегляди: 665

Login Form

БЕЗПЕЧНО ДЛЯ ДІТЕЙ