Ткач
Бережно зняв з верстака я основу,
Людям роботу розніс і роздав;
Тож мій спочинок; теперечки знову
Берди направив, нитки наснував.
От і роблю я. Застукала ляда;
Бігає човник відтіль і відсіль…
Човник і ляда – ткачеві порада;
Берди і цівки – ви хліб мій і сіль!
Добре багатому: він коли схоче
Знайде роботі начало й кінець;
В хаті ж у бідного ляда стукоче,
Поки до дна не згорить каганець.
Вчіться ви, дітки, у мене робити;
Вивчитесь – будете добрі ткачі;
Дасть вам верстак ваш і їсти, і пити,
Тільки робіть же ви і в день і вночі!
Схочете спати – а лихо присниться;
З ліжка зжене вас воно до зорі;
Ляжте ж тихенько та спіть, поки спиться;
Спіть, мої діти, в теплі та добрі!
От і заснули по лавках хлоп’ята;
Крикнув цвіркун, догоря каганець;
Трохи притихло; побільшала хата;
Швидко вже буде й роботі кінець.
Швидко… а все-таки стукає ляда,
Бігає човник відтіль і відсіль…
Човник і ляда – ткачеві порада;
Берди і цівки – ви хліб його й сіль!
Яків Щоголєв
Перегляди: 1073
