Ткач

Бережно зняв з верстака я основу,

Людям роботу розніс і роздав;

Тож мій спочинок; теперечки знову

Берди направив, нитки наснував.

От і роблю я. Застукала ляда;

Бігає човник відтіль і відсіль…

Човник і ляда – ткачеві порада;

Берди і цівки – ви хліб мій і сіль!

Добре багатому: він коли схоче

Знайде роботі начало й кінець;

В хаті ж у бідного ляда стукоче,

Поки до дна не згорить каганець.

Вчіться ви, дітки, у мене робити;

Вивчитесь – будете добрі ткачі;

Дасть вам верстак ваш і їсти, і пити,

Тільки робіть же ви і в день і вночі!

Схочете спати – а лихо присниться;

З ліжка зжене вас воно до зорі;

Ляжте ж тихенько та спіть, поки спиться;

Спіть, мої діти, в теплі та добрі!

От і заснули по лавках хлоп’ята;

Крикнув цвіркун, догоря каганець;

Трохи притихло; побільшала хата;

Швидко вже буде й роботі кінець.

Швидко… а все-таки стукає ляда,

Бігає човник відтіль і відсіль…

Човник і ляда – ткачеві порада;

Берди і цівки – ви хліб його й сіль!

Яків Щоголєв

 

Перегляди: 1045