Сталевар
… Уважний погляд зупиню,
Де юні дні спливли у вирій.
Ген – животворному вогню
Григорій звіт складає щирий.
Мов Геркулес – він, сталевар,
Біля мартенівської печі.
На мить його осяяв жар –
І стали бронзовими плечі.
Вже й не збагнуть казкових чар!
Скульптурою людина стала?..
Ні! Криці дивний володар
З живого створений металу.
…Палають іскри, мов зірки…
І я тривожно думку кваплю:
О, щоб мені, в мої рядки,
Металу вашого хоч краплю!..
Федір Ісаєв
