Комбайнери
Чи небо висохло, чи не звідтіль
вітри? –
за цілий місяць жодної краплини.
Вже так засмагли наші руки й спини,
що схожі до соснової кори.
І то є добре, що не говори,
зберемо збіжжя з поля до зернини.
А там, дивись, під клекіт
журавлиний
займуться жовтим полум’ям бори,
і завітає осінь коровайна.
І ми свої запилені комбайни
поставимо уряд, мов на парад.
А поки що робота – не забава.
І, позабувши про медалі й славу,
ми трудимося без неділь і свят.
Іван Чернецький
