Спи, моя мамо

Спи, моя мамо, спи, моя мила!
Постіль тобі я сама постелила:
Знаю, прийшла ти з роботи в утомі.
Хочу, щоб тихо було в нашім домі,
Навіть Мурці не дозволю мурчати, -Котику вийди із хати!

Спи, моя мамо, у тиші всю нічку!
Я ж бо догляну маленьку сестричку.
Ляжемо з нею і ми по вечері.
…Ось уже й вечір заходить у двері.
В тебе він мамо під головою
Стелеться шовком – травою.

Спи, моя мамо! Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця,
А за пшеницею – нижче, в долині –
Льон розцвітає – букетики сині;
Полем – долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку!

М.Познанська.

• Попередня
• Наступна