Проліски
Синє – синє небо, хмаринок немає,
Вже лагідне сонце усе зігріває,
Де танути сніг ще лише починає,
Там проліски – очі Весна відкриває.
Звучить музика, діти лежать із заплющеними очима.
Тепло - і Веснонька очі відкрила,
Холодно - знову повіки стулила,
Тепло - радіють ясні оченята,
Холодно - знову їм хочеться спати.
Та в піжмурки грати
Зима вже стомилась,
Зігрілися квітоньки й зовсім збудились.
1. В.п. – руки вздовж тулуба. Діти виконують гімнастику пробудження для очей: розплющують і заплющують очі.
З-під білого снігу ледь-ледь визирають,
Тендітні голівки угору здіймають.
2. В.п. – те саме. На першу і третю ритмічні частини кожного рядка підводять голови й витягують шиї. В в.п.
Щоб далі рости, в них ще сили немає:
У стеблах під снігом ще соки дрімають.
3. В.п. – те саме. Повертають голову праворуч – ліворуч, піднімаючи відповідне плече й торкаючись ним підборіддя. В в.п.
Та сон проминув, стебла всі потяглися
І, повнячись соком, угору звелися.
Як рухався сік, то й вони підростали,
Тяглися, тяглися й великими стали.
4. В.п. – те саме. Потягування: повільно піднімають угору руки, випростовують ноги, тягнучи носки. В в.п. повільно піднімають руки, згинаючи їх у ліктях і протискаючи кулаки до плечей, трохи випинають груди вперед, потягуються. В в.п. простягають руки вперед і, трохи відриваючись від ліжка, підводяться. В в.п.
А де ж це листочки?
Згорнувшись, дрімають...
Та ось вони спинки свої випрямляють
І тягнуть верхів очки вгору і в боки,
Угору і в боки, зміцнілі від соку.
5. В.п. – сидячи на зігнутих ногах, руки схрещені на грудях, тулуб нахилені донизу й голова чолом притиснена до колін. В в.п.
Та й виросли квіти великі нівроку.
І сніг вже розтанув із правого боку,
А з лівого гарно дзюркоче водичка.
Ліворуч ще голо, праворуч - травичка.
6. В.п. – ст.оячи на колінах, притиснуте одне до одного, руки вздовж тулуба. Обертають тулуб ліворуч – праворуч, водночас відводячи за спину відповідну руки.
Ось проліски вітер узявся хитати
І в різні боки стеблинки схиляти.
Та стебла гнучкі, й вітру їх не зламати,
Хоч як хай хита, будуть прямо стояти.
7. В.п. - стоячи біля ліжка, ноги на ширині ступні, руки на поясі. Нахиляти тулуб ліворуч – праворуч; вперед – назад.
Їм сік землі корінці набирали.
Так щедро вона їм його дарувала –
Удень дарувала і темної ночі,
Щоб сонцю всміхалися Весноньки очі.
8. В.п. – стоячи біля ліжка, ноги на ширині ступні, руки вздовж тулуба. Почергово піднімають зігнуті в коліні праву-ліву ногу; обхопивши коліно руками, притискають його до живота.
Погляньте, як проліски сонце вітають!
Голівки та листячко вгору здіймають,
А потім у шані схиляють додолу
І кожного дня все повторюють знову.
Цей їхній уклон - то подяка від квітів.
Бо сонце дарує життя всім на світі.
9. В.п. – те саме. Виконується дихальна гімнастика. Піднімаючи руки вгору, діти роблять вдих, трохи затримуючи повітря, потім, нахиляючись, роблять повільний видих.