Програмовий зміст: удосконалювати в дітей практичні навички українського мовлення; вправляти в чіткий вимові приголосних звуків [з], [б], [ц], [в], [д], [ж], [к], [ч] у різних позиціях у слові; збагачувати активний словник словами-назвами диких тварин та їхніх дитинчат; вчити утворювати іменники-назви тварин-малят за допомогою суфікса «…ен...»; називати осіб у різних відмінках; стимулювати вживання повних речень; розвивати вміння відповідати на запитання. Виховувати етичні та гуманні почуття.
Обладнання: дидактичні ігри „Відгадай, хто де живе” (зображення куточка лісу), „Хто в кого?”, маски або наголівнички лісових звірят, розрізні картинки із зображенням овочів та фруктів із дидактичної гри „Хто що їсть”.
Підготовча робота: проведення серії бесід за книжкою О. Корнева „Розповіді про звірів”, розглядання та обговорення комплекту картин „Дошкільнятам про природу”, проведення дидактичних ігор „Про кого так можна сказати?”, „Парні картинки”, „Хто в нього мама?”.
Хід заняття
Вихователь.Діти, сьогодні ми з вами...(Чути пісеньку Зайчика).
Зайчик. Нарешті я дійшов! Як вас багато! Маю вам щось розповісти.
Вихователь. Хто це завітав до нас? Знаєте, а мені не дуже подобається поведінка нашого гостя. Як ви гадаєте, що він забув зробити? ( – Привітатися.) То давайте навчимо Зайчика. Як це слід робити? ( – Доброго ранку! Добрий день! Доброго вечора! Будьте здорові!)
Зайчик. Вибачте! Я й справді забув привітатися. Доброго вам дня! Мене звуть Вухастик. А тепер я хочу познайомитися з кожним із вас.
Підходить до кожної дитини, торкається її, вона називає своє ім’я.
Вихователь. Зайчику-Вухастику, а чому ти такий заклопотаний? Кудись поспішаєш?
Зайчик. У мене сьогодні радісна подія – іменини. Стільки справ чекає! Боюся, не встигну всього зробити.
Вихователь. А що саме ти повинен зробити! Може тобі знадобиться наша допомога?
Зайчик. А хочу запросити на гостини звірят, які живуть у лісі, і приготуватися, щоб гарно зустріти їх.
Вихователь. Діти, допоможемо зайчикові? То йди до дому й готуйся до зустрічі, а ми знайдемо звірят і запросимо їх на твої іменини. Ну от, наш гість пішов до своєї хатку, і тепер ми повинні виконати свою обіцянку. Як же нам дізнатися, хто живе із зайчиком у лісі? Ось перед вами ялинка - веселинка. А що ви бачите на ній? (– Великі сніжинки.) ой, та вони не прості – з-під них виглядають чиїсь вуха.
Діти впізнають звірів, що заховалися на ялинці, називають їх.
Вихователь. Ми знайшли звірят, які живуть у лісі разом із Вухастиком. Але треба також віднайти їхні хатинки. Ану підійдімо до цього лісочка.
Проводиться дидактична вправа „Хто де живе?”: треба за картинками знайти хатинку кожного звіра й відповісти повним реченням: „Білочка живе в дуплі”, „Лисиця живе в норі у хащах”, „Заєць живе в кущах”.
Вихователь. А хто живе разом з Білочкою в одній хатинці? З Ведмедицею? З Вовчицею? (– Їхні дітки, дитинчата.)
Проводиться вправа „Хто в кого?”. Вихователь, роздавши дітям зображення диких тварин, пропонує дібрати пари «звір - дитинча» й правильно їх назвати: „У білочки малятко – білченя; у зайчихи – зайченя; у вовчиці – вовченя; у ведмедиці – ведмежа; у лисиці – лисеня”. Кожна дитина вправляється в утворенні іменників–назв дитинчат диких тварин.
Вихователь. Ви добре впоралися із завданням Вухастика: знайшли звірів у лісі, відшукали їхні хатинки, допомогли мамам знайти своїх малят. А хто пригадає, що повинні зробити звірята, адже Зайчик запросив їх до себе на іменини?( – Причепуритися.) От і гості почали чепуритися.
Проводиться хвилинка відпочинку. Вихователь промовляє потішку:
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на рученьки, і на ніженьки
Хлюп, хлюп, хлюп!
Діти під час промовляння імітують дії звірят: миють вушка, лапки, животик, чистять шубку на спинці (качаються на килимку), розчісують хутро.
Вихователь. Ось якими чистими й гарненькими стали звірята! А тепер ми з вами вирушимо до лісу. Заплющить очі й уявіть: погожий день, світить ясне сонечко. Звірята побачили на галявині вужа з жовтими вушками й блискучою шкірою.
Діти промовляють чистомовку:
Жа-жа-жа – ми побачили вужа.
Жу-жу-жу – по галявині ходжу.
Жи-жи-жи – з нами гратися біжи.
Уж-уж-уж – лежить собі вуж.
Вихователь. Звірята вже готові йти на гостини до Вухастика. Скажіть, а що беруть із собою, коли йдуть на іменини? ( – Подарунки.) Наші звірята приготували подарунки Вухастикові, але налетів вітер-вітрище й розніс їх на шматочки. Друзі засмутилися – хіба ж годиться йти без гостинця! Тож давайте зберемо всі подарунки у кошик.
Проводиться дидактична вправа „Розрізні картинки”: діти складають з кількох частин картинки – ласощі для Вухастика, називають садовину та городину.
Вихователь. Молодці, добре допомогли звірятам. Тепер підійдіть до ялинки, виберіть собі маски, і ми всі гуртом підемо до Вухастика святкувати його іменини. (Вдягнувши маски, діти підходять до Зайчикової хатинки). Привітаємо іменинника, віддамо йому гостинці. А ще, Вухастику, послухай якого віршика дарують тобі діти.
Діти читають вірш В. Коменчук „Хліб від зайчика”:
Їздив заєць до млина,
П’ять пудів змолов зерна.
А зайчиха ніч не спала –
Паляниці випікала.
Рано вранці у хустинці
Понесли зайці гостинці:
Пташенятам і звірятам,
Хлопченятам і дівчатам.
Аж хрумтять окрайчики...
Добрий хліб від зайчика.
Зайчик. Дякую вам, любі друзі, за гостинці. А тепер прийміть і від мене ось ці ласощі.
Зайчик пригощає дітей цукерками, печивом, окрайчиками хліба, яблуками. Малі дякують і частуються
Перегляди: 12790